Європа хоче позбутись #Visa й #Mastercard і замінити їх цифровим євро до 2029 року. Бо дві третини карткових платежів у єврозоні через американські системи
Але банки пручаються 🤷 Якщо обмежити комісії — вони втратять 8–9 млрд.#EUR щороку. Якщо клієнти перейдуть у цифровий гаманець ЄЦБ — ризик відтоку депозитів. Тому ухвалення законодавства вже затягнулось на три роки
Компроміс: ліміт 3000 #EUR на зберігання цифрового євро. Але критики кажуть, що такий компроміс - "поразка" 🤷
Але банки пручаються 🤷 Якщо обмежити комісії — вони втратять 8–9 млрд.#EUR щороку. Якщо клієнти перейдуть у цифровий гаманець ЄЦБ — ризик відтоку депозитів. Тому ухвалення законодавства вже затягнулось на три роки
Компроміс: ліміт 3000 #EUR на зберігання цифрового євро. Але критики кажуть, що такий компроміс - "поразка" 🤷
👍2❤1🥰1
Це пост «Останнього капіталіста»
Прекрасно аргументовано 😡
Час закінчувати таку практику, а то на фоні «міндіч гейту» це виглядає як шкідництво 🤬
Тричі за чотири роки уряд повертається до "разової" ставки 50% для банків. На 2027 готують знову
Голова податкового комітету Гетманцев готує законопроєкт про продовження 50% податку на прибуток банків на 2027 рік. Звичайна ставка для бізнесу – 18%, для банків була – 25%. Тимчасові 50% запровадили у 2023 як виняток, потім продовжили на 2024, у 2025 повернули 25%, у грудні 2025 знов ухвалили 50% на 2026. Тепер четвертий раз.
Аргументом в 2023 було те, що прибутки банків мали неринкову природу – формувалися переважно з ОВДП, які бюджет розмістив у банках.
Аргументом зараз є те, що банки у 2025 році отримали найбільший прибуток за всю історію - більш ніж у два рази вищий за 2021 рік. У війну такі надприбутки логічно перерозподілити в оборону. За попередніми оцінками, бюджет від цього отримав 53 млрд грн за 2023 і 2024 роки разом, на 2026 очікують ще близько 30 млрд.
НБУ стверджує, що прибутки банків тепер ринкові, тобто формуються з кредитування і ринкових інструментів. Але це не зовсім так, адже у 2025 році 52% процентних доходів банків – це не кредитування економіки, а доходи від ОВДП і депозитних сертифікатів самого НБУ.
Депозитні сертифікати НБУ – це фактично механізм, через який банки кладуть свої вільні гроші в Нацбанк і отримують за це відсоток, який встановлює сам Нацбанк. Робиться це не просто так – НБУ забирає у банків зайві гроші, щоб вони не пішли на валютний ринок і не вдарили по курсу гривні. Інструмент потрібен, але побічний ефект – гарантовані прибутки банків коштом самого регулятора.
Прибуток від депозитних сертифікатів вважається ринковим на папері, хоча насправді таким не є, адже ці гроші ніяк не взаємодіють з ринком, вони просто лежать у НБУ і приносять банкам дохід, який оплачує сам НБУ. Лише за 2025 рік НБУ сплатив банкам близько 82 млрд грн відсотків за депозитними сертифікатами, а сумарно за роки війни – близько 291 млрд грн.
За оцінкою НБУ, очікуваний дохід в бюджет від ставки 50% – 20 млрд грн коштує економіці 200-300 млрд грн потенційного ресурсу для майбутнього кредитування.
Також близько 66% прибутку сектора генерують державні банки, які і так перераховують значну частину доходу в бюджет як дивіденди. Тобто частина "вилучених" 50% – це переказ з однієї державної кишені в іншу з втратами на адмініструванні.
Проблема, яку намагаються вирішити цим податком, лежить не в банках. Бюджет залежний від запозичень через ОВДП, які купують переважно банки (хоча найбільший їх тримач в країні сам НБУ).
Гроші не безкоштовні, і ставка НБУ формується ринком, гроші зараз "дорогі". Звідси й висока дохідність ОВДП. Тому 50% податку просто перерозподіляють наслідки проблеми, уряд бере назад частину того, що сам же заплатив банкам як відсотки за свій борг.
Сам по собі такий податок це не катастрофа. Так, він створює ефект витіснення приватного капіталу з ринку. Але йдеться про десятки мільярдів, які бюджету потрібні зараз. Подібне "екстра-оподаткування" банків у воєнний або кризовий час застосовували і в інших країнах, це нормальна практика.
Проблема в тому, як це робиться. Тимчасовий податок 2023 року перетворився на щорічну імпровізацію.
Потенційний інвестор Сенс банку, який міг би зайти на ринок, не може порахувати елементарне – скільки заробить і скільки віддасть у бюджет наступного року. Чому за чотири роки уряд так і не зміг сформулювати прогнозовану податкову політику?
Проте роздавати гроші вони завжди раді і щоб це зупинити потрібен ваш підпис: petition.kmu.gov.ua/petitions/9741
Прекрасно аргументовано 😡
Час закінчувати таку практику, а то на фоні «міндіч гейту» це виглядає як шкідництво 🤬
Тричі за чотири роки уряд повертається до "разової" ставки 50% для банків. На 2027 готують знову
Голова податкового комітету Гетманцев готує законопроєкт про продовження 50% податку на прибуток банків на 2027 рік. Звичайна ставка для бізнесу – 18%, для банків була – 25%. Тимчасові 50% запровадили у 2023 як виняток, потім продовжили на 2024, у 2025 повернули 25%, у грудні 2025 знов ухвалили 50% на 2026. Тепер четвертий раз.
Аргументом в 2023 було те, що прибутки банків мали неринкову природу – формувалися переважно з ОВДП, які бюджет розмістив у банках.
Аргументом зараз є те, що банки у 2025 році отримали найбільший прибуток за всю історію - більш ніж у два рази вищий за 2021 рік. У війну такі надприбутки логічно перерозподілити в оборону. За попередніми оцінками, бюджет від цього отримав 53 млрд грн за 2023 і 2024 роки разом, на 2026 очікують ще близько 30 млрд.
НБУ стверджує, що прибутки банків тепер ринкові, тобто формуються з кредитування і ринкових інструментів. Але це не зовсім так, адже у 2025 році 52% процентних доходів банків – це не кредитування економіки, а доходи від ОВДП і депозитних сертифікатів самого НБУ.
Депозитні сертифікати НБУ – це фактично механізм, через який банки кладуть свої вільні гроші в Нацбанк і отримують за це відсоток, який встановлює сам Нацбанк. Робиться це не просто так – НБУ забирає у банків зайві гроші, щоб вони не пішли на валютний ринок і не вдарили по курсу гривні. Інструмент потрібен, але побічний ефект – гарантовані прибутки банків коштом самого регулятора.
Прибуток від депозитних сертифікатів вважається ринковим на папері, хоча насправді таким не є, адже ці гроші ніяк не взаємодіють з ринком, вони просто лежать у НБУ і приносять банкам дохід, який оплачує сам НБУ. Лише за 2025 рік НБУ сплатив банкам близько 82 млрд грн відсотків за депозитними сертифікатами, а сумарно за роки війни – близько 291 млрд грн.
За оцінкою НБУ, очікуваний дохід в бюджет від ставки 50% – 20 млрд грн коштує економіці 200-300 млрд грн потенційного ресурсу для майбутнього кредитування.
Також близько 66% прибутку сектора генерують державні банки, які і так перераховують значну частину доходу в бюджет як дивіденди. Тобто частина "вилучених" 50% – це переказ з однієї державної кишені в іншу з втратами на адмініструванні.
Проблема, яку намагаються вирішити цим податком, лежить не в банках. Бюджет залежний від запозичень через ОВДП, які купують переважно банки (хоча найбільший їх тримач в країні сам НБУ).
Гроші не безкоштовні, і ставка НБУ формується ринком, гроші зараз "дорогі". Звідси й висока дохідність ОВДП. Тому 50% податку просто перерозподіляють наслідки проблеми, уряд бере назад частину того, що сам же заплатив банкам як відсотки за свій борг.
Сам по собі такий податок це не катастрофа. Так, він створює ефект витіснення приватного капіталу з ринку. Але йдеться про десятки мільярдів, які бюджету потрібні зараз. Подібне "екстра-оподаткування" банків у воєнний або кризовий час застосовували і в інших країнах, це нормальна практика.
Проблема в тому, як це робиться. Тимчасовий податок 2023 року перетворився на щорічну імпровізацію.
Потенційний інвестор Сенс банку, який міг би зайти на ринок, не може порахувати елементарне – скільки заробить і скільки віддасть у бюджет наступного року. Чому за чотири роки уряд так і не зміг сформулювати прогнозовану податкову політику?
Проте роздавати гроші вони завжди раді і щоб це зупинити потрібен ваш підпис: petition.kmu.gov.ua/petitions/9741
💯3👍1🥰1
ЄС щойно заборонив готівкові платежі понад 10 000 #EUR.
І вимагатиме посвідчення особи для всіх транзакцій з #BITCOIN починаючи з 2027 року.
Той самий ЄС, який програє війну за стейблкоїни Америці.
Той самий ЄС, кого канцлер Німеччини назвав «світовим чемпіоном надмірного регулювання».
Тепер відстежуватиме кожну транзакцію з #BITCOIN понад певний поріг.
Готівку заборонено понад 10 000 #EUR.
#BITCOIN вимагає посвідчення особи.
#Золото все ще можна купувати анонімно.
ЄС не бореться з фінансовими злочинами.
Він бореться з фінансовою свободою.
Поки Америка пропонує нульове оподаткування приросту капіталу на біткоїн.
Поки ОАЕ будують криптобанки без жодних обмежень.
Європа будується як фінансова держава нагляду.
І називає це захистом споживачів 😡
І вимагатиме посвідчення особи для всіх транзакцій з #BITCOIN починаючи з 2027 року.
Той самий ЄС, який програє війну за стейблкоїни Америці.
Той самий ЄС, кого канцлер Німеччини назвав «світовим чемпіоном надмірного регулювання».
Тепер відстежуватиме кожну транзакцію з #BITCOIN понад певний поріг.
Готівку заборонено понад 10 000 #EUR.
#BITCOIN вимагає посвідчення особи.
#Золото все ще можна купувати анонімно.
ЄС не бореться з фінансовими злочинами.
Він бореться з фінансовою свободою.
Поки Америка пропонує нульове оподаткування приросту капіталу на біткоїн.
Поки ОАЕ будують криптобанки без жодних обмежень.
Європа будується як фінансова держава нагляду.
І називає це захистом споживачів 😡
😁6💩6😱4💯2❤1🤔1😡1
"Незалежність НБУ ‒ не індульгенція": Гетманцев звинуватив Андрія Пишного у легалізації злочинних доходів
Зменшення «кормової бази» веде до збільшення конкуренції 😡 між «скотами різних мастєй»
Зменшення «кормової бази» веде до збільшення конкуренції 😡 між «скотами різних мастєй»
💯12🔥1
Банки банки банки 🤬
Банківська система на 70 % державна…
Тобто це державна політика, яка провадиться через банки.
В Україні пропонують скасувати мораторій на іпотеку та дозволити вилучення житла за борги — такі зміни в правилах стягнення боргів полпонують банки
Що пропонують:
- дозволити стягувати іпотечні борги та в деяких випадках забирати житло;
- повернути штрафи та пеню за прострочення кредитів;
- прискорити стягнення невеликих боргів через нотаріуса, без довгих судів;
- дозволити третейським судам розглядати кредитні спори.
Фінансовий сектор стверджує, що чинні правила заважають повертати борги та гальмують нормальну іпотеку.
Банківська система на 70 % державна…
Тобто це державна політика, яка провадиться через банки.
В Україні пропонують скасувати мораторій на іпотеку та дозволити вилучення житла за борги — такі зміни в правилах стягнення боргів полпонують банки
Що пропонують:
- дозволити стягувати іпотечні борги та в деяких випадках забирати житло;
- повернути штрафи та пеню за прострочення кредитів;
- прискорити стягнення невеликих боргів через нотаріуса, без довгих судів;
- дозволити третейським судам розглядати кредитні спори.
Фінансовий сектор стверджує, що чинні правила заважають повертати борги та гальмують нормальну іпотеку.
👍3😁2🤬2
Реформа «спрощенки» мала би принести додаткові гроші в бюджет, а принесе сповільнення економіки і соціальну напругу.
Європейські підприємства готуються зайти на розчищену територію😡
Україна готує реформу “спрощенки” під вимоги ЄС.
До грудня влада має подати законопроєкт, який повинен принести бюджету щонайменше 70 млрд грн додаткових податків щороку. В обмін - новий транш фінансової допомоги від ЄС.
Ключова причина змін - масове використання ФОП-моделі великим бізнесом для оптимізації податків. ЄС прямо вимагає обмежити схеми дроблення компаній та поступово наближати українську систему до європейських правил.
Європейські підприємства готуються зайти на розчищену територію😡
Україна готує реформу “спрощенки” під вимоги ЄС.
До грудня влада має подати законопроєкт, який повинен принести бюджету щонайменше 70 млрд грн додаткових податків щороку. В обмін - новий транш фінансової допомоги від ЄС.
Ключова причина змін - масове використання ФОП-моделі великим бізнесом для оптимізації податків. ЄС прямо вимагає обмежити схеми дроблення компаній та поступово наближати українську систему до європейських правил.
💩6🔥3💯3❤1👍1🎉1
Чиновники Трампа нібито тиснуть на Бюро гравіювання та друку, щоб випустити купюру номіналом $250 із зображенням президента Трампа до 4 липня
🤡2😁1
Падіння #BITCOIN в рейтингу найбільших активів світу - сигнал про зміну настроїв інвесторів.
Коли ринок входить у фазу підвищених ризиків, гроші починають перетікати з волатильних активів у більш прогнозовані - технологічних гігантів, cash flow-компанії та захисні інструменти.
Зараз #BTC уже поступається не лише #золоту, а й компаніям «Величної сімки».
Коли ринок входить у фазу підвищених ризиків, гроші починають перетікати з волатильних активів у більш прогнозовані - технологічних гігантів, cash flow-компанії та захисні інструменти.
Зараз #BTC уже поступається не лише #золоту, а й компаніям «Величної сімки».
🤣5🤔4❤1💯1
ЄС готує одну з найбільших фінансових реформ за останні роки.
Шість найбільших економік Євросоюзу - Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща та Нідерланди - підтримали передачу частини контролю над фондовими ринками, біржами та криптоактивами єдиному європейському регулятору.
Простими словами: ЄС хоче створити більш централізований фінансовий ринок, де правила будуть однаковими для всіх країн, а компаніям стане простіше залучати інвестиції по всьому союзу.
Шість найбільших економік Євросоюзу - Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща та Нідерланди - підтримали передачу частини контролю над фондовими ринками, біржами та криптоактивами єдиному європейському регулятору.
Простими словами: ЄС хоче створити більш централізований фінансовий ринок, де правила будуть однаковими для всіх країн, а компаніям стане простіше залучати інвестиції по всьому союзу.
👍3🥰1
Ощадбанк запустив окрему послугу інвестиційного консультування 😜
Клієнтам допомагають складати портфелі з #ОВДП, акцій, ETF, золота та інших активів.
Ціни теж цікаві: від 10 тис. грн за разову консультацію до 45 тис. грн на рік за супровід портфеля.
Схоже, попит на інвестиції в Україні вже виріс настільки, що навіть великі банки починають заробляти не лише на депозитах і кредитах, а й на фінансовому плануванні.
Клієнтам допомагають складати портфелі з #ОВДП, акцій, ETF, золота та інших активів.
Ціни теж цікаві: від 10 тис. грн за разову консультацію до 45 тис. грн на рік за супровід портфеля.
Схоже, попит на інвестиції в Україні вже виріс настільки, що навіть великі банки починають заробляти не лише на депозитах і кредитах, а й на фінансовому плануванні.
🥰2❤1💯1
Найбільші портфелі непрацюючих кредитів у державних банках.
Лідер –
• Ощадбанк • 44,991 млрд.грн
В п'ятірку також входять
• Укрексімбанк • 26,409 млрд.грн
• Сенс Банк • 24,253 млрд.грн
• Укргазбанк• 21,737 млрд.грн
• ПриватБанк • 19,44 млрд.грн
Лідер –
• Ощадбанк • 44,991 млрд.грн
В п'ятірку також входять
• Укрексімбанк • 26,409 млрд.грн
• Сенс Банк • 24,253 млрд.грн
• Укргазбанк• 21,737 млрд.грн
• ПриватБанк • 19,44 млрд.грн
👍2