Початок на готівкових майданчиках стриманий, але готовий до росту курсу валют.
Оптимали на 09-30 UTC+2 по долару 37.20-37.28 *37.35-37.45

Про долари 1996.
Першими під час війни в жовтні 2022 перестав приймати колишній альфа банк, з яким так довго не могли визначитися 🧐
Прослідкувати звʼязок банку з дружніми фінкомпаніями та наявність рефінансу і перший крок до маразму стане зрозумілим

НБУ та «УРЯД ГЕРОЇВ». Держурядовці військової доби. Ми оцінимо їх подвиг пізніше... (про парадокси сучасної економічної історії)

Прочитав довгий текст Голови НБУ. І в цілому згоден з ним.
Бо все моє спілкування під час закордонних відряджень з іноземними урядовцями та науковцями за останній рік в Брюселі, у Вашінгтоні, у Лондоні, Парижі, Варшаві, Відні, Лугано — не обходилися без щирого подиву колег: «Як?!! У вас за перші, найважчі 6 місяців війни не «упав» жоден банк?!! Не зупинилися ні на один день (на жодну годину!!!) банківські платежі в країні?!!» Та це ж просто Банківський «Оскар»!

Так. Вони не впали.

Підключилися запасні сервери у Львові в перший день війни. Зараз це вже не таємниця. Система електронних платежів в країні завдяки своєчасно написаним «кризовим протоколам» працювала в дні найтяжчих бомбардувань лютого-березня 2022-го по всій країні...

А «миттєво» прийняті рішення по реагуванню на «кризу готівки» в перші дні війни, коли Нацбанк своєю постановою, «погодинно» тримаючи руку на пульсі економіки дозволив чардж готівки через каси супермаркетів та заправки, коли в банкоматах не вистачало купюр! Це ж було абсолютно геніально!

А «ліміт» в 100,000 на зняття гривні замість «повного мораторію» на видачу вкладів?! Що ПОВНІСТЮ зупинило Banking RUN (бігство вкладників) в воюючій країні вже в перший (!) місяць війни?! Це ще буде описано в підручниках! Бо за останні 30 років на планеті не було жодної війни, де в вкладники не «випотрошували» б банки в перший же тиждень...

Ні, всі ці «економічні дива» — вражають на відстані. Вони викликають захват у фінансистів у Брюселі, Лондоні та Парижі — і вони ще зовсім не оцінені в Києві. Потрібен час.

Як потрібен час для того, щоб МИ з вами це оцінили. Я гадаю, це буде вже після війни та перемоги. І ми нарешті ВЧИТАЄМОСЯ в статті паризьких газет де наш, сьогоднішній український уряд ВЖЕ називають «УРЯД ГЕРОЇВ».

Я певен, що таким він і увійде в історію.

Я не знаю, які саме почуття відчуває сьогодняшній Голова Нацбанку Андрій Пишний, що отримує цю (певен не останню) нагороду, замість свого попередника, Кирила Шевченка, що насправді є автором цього без перебільшення «економічного чуда», коли він втримав не тільки від дефолту та розвалу, а взагалі забезпечив стабільні кодоту кровоносної системи економіки — банківської системи України — в перші (найтяжчі) вісім місяців війни...

Андрію Пишному теж треба надати належне. Він зрозумів та оцінив створений його попередником на посту Голови Нацбанку алгоритм «спасіння» банківської системи!

Бюджет України ДО війни збирав 74 млрд доларів податків (2021 рік). У воєнний 2022-й — здатність бізнесу сплачувати податки впала до 66 млрд дол (згідно офіційним даним за рік).

Проте НБУ випустив в обіг (розширив «грошову базу», «надрукував», називайте як хочте) ще 360 млрд грн. або 10 млрд доларів. Котрі стали додатковими доходами бюджету.

Але фахівці, що слідкують за такою нудною та малозрозумілою не лише для загалу, але й для топ-політиків темою як «монетарна політика», знають, що 2 млрд. долл НБУ «дав заробити» в перший воєнний рік комерційним банкам!

Правильно це було не правильно — розсудить історія! Цю модель запустив Шевченко і безапеляційно продовжив Пишний:

за рахунок НАДвисокої облікової ставки в 25% НБУ ШТУЧНО СТВОРИВ ІНСТРУМЕНТ ЗАРОБІТКУ ДЛЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ У ВІЙНУ! Не потрібно нікого кредитувати. Не потрібно думати про ризики. Ось вам гарантований державою інструмент (депозитні сертифікати НБУ), куди ви на час турбулентності можете вкладати безризиково свої гроші. І отримувати (безризиково!) 20-23% річних...

​Позитивна екстерналія такої монетарної моделі: українські банки отримали прибутки у понад 2 млрд (!) доларів за перший рік війни. Хоча, звичайно, що мали б отримати шалені збитки (здатність позичальників повертати кредити під час війни падає драматично, і це не їхня вина). Половина кредитів банківської системи стала «безнадійною до повернення». І це, повторюся, не вина банків чи їх позичальників! Просто росіяни фізично розбомбили заводи і ні у позичальників, ні у банків що їх під це кредитували не було іншого виходу як списати ці кредити як, повторюсь, «безнадійні до повернення»…

Тож, банки мали створити резерви під ці потенційні збитки. А акціонери банків — заінвестувати сотні мільйонів і навіть мільярди доларів у капітал для їх покриття.

Але де ви бачили у війну акціонерів банків у котрих є «вільні» мільярди доларів? Котрі вони ще й готові заінвестувати в капітал заради їх збереження?

Таких «акціонерів» в перший рік війни, буремний 2022-й не існувало і не існує досі. І Кирил Шевченко створив, а Андрій Пишний зрозумів її та зберіг схему «штучного створення прибутковості» банківської системи у війну за рахунок прибутку по дипсертифікатам. А простіше кажучи, емісії...

Добре це чи погано — розсудить історія. Фактом є те, що банківська система України за рахунок цієї «монетарної хитрості» вижила другий рік війни поспіль. І «штучними прибутками» перекрила свої «воєнні» збитки.

Банківська сиcтема України ВЖЕ ВИЖИЛА! І це історичний факт.

Добре це чи погано — на фоні того, що українські банки практично зовсім не кредитують економіку півтора роки війни (приріст кредитного портфелю від'ємний. Левова частка того, що видається, в тому числі держбанками, за рахунок дотованої урядом програми штучно знижених відсоткових ставок 0-3-5-7-9%). Повторюсь: добре це чи погано — нехай дадуть оцінку політики наступного виборного циклу. Я — точно не той, хто за цих найважчих в новітній економічній історії України умов міг би запропонувати щось краще...

Але поки що банківська система України вижила. Вона стабільна та прибуткова. (хто хоче — може з огляду на вищевикладене взяти це слово в лапки).

Правильними були «рецепти» її виживання чи хибними — ми зрозуміємо за кілька років, не раніше.

А поки що ми спостерігаємо Голову Нацбанку Андрія Пишного, що збирає на міжнародних майданчиках нагороди, що заслужив його попередник — Кирил Шевченко, що втримав від каскадного банкрутства банківську систему України в найважчі в новітній економічній історії України часи — в перші вісім місяців війни...

Що не виключає, звісно, того, що Андрій Пишний, що усвідомлює це все, стоячи на цій сцені (на фото), та тримаючи в руках цей приз, колись заслужить і «свою» нагороду...

Готівочка відкотилася до рівнів вчорашні стартів.
#Долар 37.00-37.15 * 37.30-37.45
#Євро 40.25-40.40 * 40.65-40.75
Високе євро за гривню наштовхує на думку про майбутній ріст долара як безальтернативний варіант

Здається намічені зрушення в вияснені причин по обмеженню обігу зношених банкнот іноземної валюти.
Перевірка дозволеного знищення банкнот після поповнення коррахунків деяких банків з кацапським корінням 😎
По-простому : чи бува не поверталися зношені банкноти в обіг після актів про знищення 🧐

Початок роботи деяких обмінок 😉
В першу чергу продати старі брудні з печатками долари 1996 року.

Ну що ж все явнішим стає наявність декількох курсів 💰
Оптимальні, які викладаються в інтернеті, та ті з якими клієнти зіштовхуються біля обмінок.
На майданчиках 10-00 UTC+2
#Долар 37.10 * 37.18
В касах 37.00 * 37.50

Це не помʼякшення, а профанація .
Ширма за якою продовжуються зловживання, тепер і по готівковому курсу валют.
В гонках за липовою стабільністю вибиваються залишки експортерів.

https://finclub.net/ua/news/natsionalnyi-bank-pom-iakshuie-valiutni-obmezhennia.html

Національний банк помʼякшує валютні обмеження: надає можливість переказувати за кордон кошти для погашення окремих категорій зовнішніх кредитів та поз...

В чому виражається монополізація ринку валют фінкомпаніями продавцями франшиз - в тому що прийшовши до обмінників одного дня ви побачите один курс у всіх 🧐
Наприклад $ 37.00 * 38.00. От так - один по всій країні. Треба це комусь. Ні не треба

Проміжні кроси на 15-50 UTC+2
EUR / USD - 1.0952
GBP / USD - 1.2822
USD / CHF - 0.8924
USD / CAD - 1.3214