Forwarded from Mykhailo Kukhar
Позитивна екстерналія такої монетарної моделі: українські банки отримали прибутки у понад 2 млрд (!) доларів за перший рік війни. Хоча, звичайно, що мали б отримати шалені збитки (здатність позичальників повертати кредити під час війни падає драматично, і це не їхня вина). Половина кредитів банківської системи стала «безнадійною до повернення». І це, повторюся, не вина банків чи їх позичальників! Просто росіяни фізично розбомбили заводи і ні у позичальників, ні у банків що їх під це кредитували не було іншого виходу як списати ці кредити як, повторюсь, «безнадійні до повернення»…
Тож, банки мали створити резерви під ці потенційні збитки. А акціонери банків — заінвестувати сотні мільйонів і навіть мільярди доларів у капітал для їх покриття.
Але де ви бачили у війну акціонерів банків у котрих є «вільні» мільярди доларів? Котрі вони ще й готові заінвестувати в капітал заради їх збереження?
Таких «акціонерів» в перший рік війни, буремний 2022-й не існувало і не існує досі. І Кирил Шевченко створив, а Андрій Пишний зрозумів її та зберіг схему «штучного створення прибутковості» банківської системи у війну за рахунок прибутку по дипсертифікатам. А простіше кажучи, емісії...
Добре це чи погано — розсудить історія. Фактом є те, що банківська система України за рахунок цієї «монетарної хитрості» вижила другий рік війни поспіль. І «штучними прибутками» перекрила свої «воєнні» збитки.
Банківська сиcтема України ВЖЕ ВИЖИЛА! І це історичний факт.
Добре це чи погано — на фоні того, що українські банки практично зовсім не кредитують економіку півтора роки війни (приріст кредитного портфелю від'ємний. Левова частка того, що видається, в тому числі держбанками, за рахунок дотованої урядом програми штучно знижених відсоткових ставок 0-3-5-7-9%). Повторюсь: добре це чи погано — нехай дадуть оцінку політики наступного виборного циклу. Я — точно не той, хто за цих найважчих в новітній економічній історії України умов міг би запропонувати щось краще...
Але поки що банківська система України вижила. Вона стабільна та прибуткова. (хто хоче — може з огляду на вищевикладене взяти це слово в лапки).
Правильними були «рецепти» її виживання чи хибними — ми зрозуміємо за кілька років, не раніше.
А поки що ми спостерігаємо Голову Нацбанку Андрія Пишного, що збирає на міжнародних майданчиках нагороди, що заслужив його попередник — Кирил Шевченко, що втримав від каскадного банкрутства банківську систему України в найважчі в новітній економічній історії України часи — в перші вісім місяців війни...
Що не виключає, звісно, того, що Андрій Пишний, що усвідомлює це все, стоячи на цій сцені (на фото), та тримаючи в руках цей приз, колись заслужить і «свою» нагороду...
Тож, банки мали створити резерви під ці потенційні збитки. А акціонери банків — заінвестувати сотні мільйонів і навіть мільярди доларів у капітал для їх покриття.
Але де ви бачили у війну акціонерів банків у котрих є «вільні» мільярди доларів? Котрі вони ще й готові заінвестувати в капітал заради їх збереження?
Таких «акціонерів» в перший рік війни, буремний 2022-й не існувало і не існує досі. І Кирил Шевченко створив, а Андрій Пишний зрозумів її та зберіг схему «штучного створення прибутковості» банківської системи у війну за рахунок прибутку по дипсертифікатам. А простіше кажучи, емісії...
Добре це чи погано — розсудить історія. Фактом є те, що банківська система України за рахунок цієї «монетарної хитрості» вижила другий рік війни поспіль. І «штучними прибутками» перекрила свої «воєнні» збитки.
Банківська сиcтема України ВЖЕ ВИЖИЛА! І це історичний факт.
Добре це чи погано — на фоні того, що українські банки практично зовсім не кредитують економіку півтора роки війни (приріст кредитного портфелю від'ємний. Левова частка того, що видається, в тому числі держбанками, за рахунок дотованої урядом програми штучно знижених відсоткових ставок 0-3-5-7-9%). Повторюсь: добре це чи погано — нехай дадуть оцінку політики наступного виборного циклу. Я — точно не той, хто за цих найважчих в новітній економічній історії України умов міг би запропонувати щось краще...
Але поки що банківська система України вижила. Вона стабільна та прибуткова. (хто хоче — може з огляду на вищевикладене взяти це слово в лапки).
Правильними були «рецепти» її виживання чи хибними — ми зрозуміємо за кілька років, не раніше.
А поки що ми спостерігаємо Голову Нацбанку Андрія Пишного, що збирає на міжнародних майданчиках нагороди, що заслужив його попередник — Кирил Шевченко, що втримав від каскадного банкрутства банківську систему України в найважчі в новітній економічній історії України часи — в перші вісім місяців війни...
Що не виключає, звісно, того, що Андрій Пишний, що усвідомлює це все, стоячи на цій сцені (на фото), та тримаючи в руках цей приз, колись заслужить і «свою» нагороду...
🤔3🤬1🤮1
Здається намічені зрушення в вияснені причин по обмеженню обігу зношених банкнот іноземної валюти.
Перевірка дозволеного знищення банкнот після поповнення коррахунків деяких банків з кацапським корінням 😎
По-простому : чи бува не поверталися зношені банкноти в обіг після актів про знищення 🧐
Перевірка дозволеного знищення банкнот після поповнення коррахунків деяких банків з кацапським корінням 😎
По-простому : чи бува не поверталися зношені банкноти в обіг після актів про знищення 🧐
👍6🤔1
Початок роботи деяких обмінок 😉
В першу чергу продати старі брудні з печатками долари 1996 року.
В першу чергу продати старі брудні з печатками долари 1996 року.
👍3
Ну що ж все явнішим стає наявність декількох курсів 💰
Оптимальні, які викладаються в інтернеті, та ті з якими клієнти зіштовхуються біля обмінок.
На майданчиках 10-00 UTC+2
#Долар 37.10 * 37.18
В касах 37.00 * 37.50
Оптимальні, які викладаються в інтернеті, та ті з якими клієнти зіштовхуються біля обмінок.
На майданчиках 10-00 UTC+2
#Долар 37.10 * 37.18
В касах 37.00 * 37.50
💯3
Це не помʼякшення, а профанація .
Ширма за якою продовжуються зловживання, тепер і по готівковому курсу валют.
В гонках за липовою стабільністю вибиваються залишки експортерів.
https://finclub.net/ua/news/natsionalnyi-bank-pom-iakshuie-valiutni-obmezhennia.html
Національний банк помʼякшує валютні обмеження: надає можливість переказувати за кордон кошти для погашення окремих категорій зовнішніх кредитів та поз...
Ширма за якою продовжуються зловживання, тепер і по готівковому курсу валют.
В гонках за липовою стабільністю вибиваються залишки експортерів.
https://finclub.net/ua/news/natsionalnyi-bank-pom-iakshuie-valiutni-obmezhennia.html
Національний банк помʼякшує валютні обмеження: надає можливість переказувати за кордон кошти для погашення окремих категорій зовнішніх кредитів та поз...
Financial Club
Національний банк пом'якшує валютні обмеження
Національний банк помʼякшує валютні обмеження: надає можливість переказувати за кордон кошти для погашення окремих категорій зовнішніх кредитів та поз...
💯1
В чому виражається монополізація ринку валют фінкомпаніями продавцями франшиз - в тому що прийшовши до обмінників одного дня ви побачите один курс у всіх 🧐
Наприклад $ 37.00 * 38.00. От так - один по всій країні. Треба це комусь. Ні не треба
Наприклад $ 37.00 * 38.00. От так - один по всій країні. Треба це комусь. Ні не треба
🤔4💯1
Проміжні кроси на 15-50 UTC+2
EUR / USD - 1.0952
GBP / USD - 1.2822
USD / CHF - 0.8924
USD / CAD - 1.3214
EUR / USD - 1.0952
GBP / USD - 1.2822
USD / CHF - 0.8924
USD / CAD - 1.3214
🤓2
Forwarded from Mykhailo Kukhar
Нове дослідження Ukraine Economic Outlook та центру економічного відновлення:
«Вплив потенційних заходів по валютній лібералізації на Платіжний баланс-2023»
Дисклеймер:
«... Сумарний гіпотетичний негативний вплив на платіжний баланс від лібералізації знаходиться на рівні $10,8-$11,4 млрд за умови реалізації протягом 6 місяців 2023 року, для 12 місяців цей вплив знаходиться на рівні $14,1-$16,8 млрд.
Звичайно, це прорахунок найгіршого сценарію. Бо в той же час три міри по лібералізації здатні будуть як пожвавити приток кредитів та інвестицій по фінансовому рахунку, так і зроблять вільнішим експорт. Тому гіпотетичні втрати можуть коштувати платіжному балансу навіть менше ніж здобутки.
Разом з тим реалізація зняття таких валютних обмежень не матиме істотного впливу на обмінний курс (за умови повернення його до плаваючого), оскільки ріст попиту на валюту буде компенсований інтервенціями, які за 6 місяців 2023 року збільшаться на $7,7 млрд, відносно базового сценарію, що призведе до відповідного зменшення міжнародних резервів, які за умов лібералізації сягнуть $37,8 млрд.
Окрім того, ми можемо спостерігати, що уже в березні 2023 року резерви НБУ (31,9 млрд) дозволяли перейти до гнучкого режиму курсоутворення без обмеження на потоки капіталу, оскільки перевищили мінімально необхідний розмір для такого режиму. При цьому за умов валютної лібералізації в 2023 році їх рівень не зменшиться нижче рівня березня 2023...»
«Вплив потенційних заходів по валютній лібералізації на Платіжний баланс-2023»
Дисклеймер:
«... Сумарний гіпотетичний негативний вплив на платіжний баланс від лібералізації знаходиться на рівні $10,8-$11,4 млрд за умови реалізації протягом 6 місяців 2023 року, для 12 місяців цей вплив знаходиться на рівні $14,1-$16,8 млрд.
Звичайно, це прорахунок найгіршого сценарію. Бо в той же час три міри по лібералізації здатні будуть як пожвавити приток кредитів та інвестицій по фінансовому рахунку, так і зроблять вільнішим експорт. Тому гіпотетичні втрати можуть коштувати платіжному балансу навіть менше ніж здобутки.
Разом з тим реалізація зняття таких валютних обмежень не матиме істотного впливу на обмінний курс (за умови повернення його до плаваючого), оскільки ріст попиту на валюту буде компенсований інтервенціями, які за 6 місяців 2023 року збільшаться на $7,7 млрд, відносно базового сценарію, що призведе до відповідного зменшення міжнародних резервів, які за умов лібералізації сягнуть $37,8 млрд.
Окрім того, ми можемо спостерігати, що уже в березні 2023 року резерви НБУ (31,9 млрд) дозволяли перейти до гнучкого режиму курсоутворення без обмеження на потоки капіталу, оскільки перевищили мінімально необхідний розмір для такого режиму. При цьому за умов валютної лібералізації в 2023 році їх рівень не зменшиться нижче рівня березня 2023...»
👍3